-
1 განა
невже; хіба -
2 ნუთუ
невже -
3 неужели
нрч. невже, (усилит.) невже-ж, чи вже-ж, чи вже (таки), чи то-ж, (разве) хіба, чи- ж; (в самом деле?) справді?, (диал.: ну?) йо? [Невже не кинем ми й тепер свій сон глибокий? (Самійл.). Невже боятися кого синам Червоного Терору? (Сосюра). Через що воно так? невже-ж через те, що?.. (Крим.) Чи вже-ж ти мене забула? (Рудан.). Чи вже-ж і він мене не оборонить? (Грінч.). Чи вже таки не розважусь я? (М. Вовч.). Чи то-ж вони там, у Київі тому, всі такі? (Київщ.). Хіба таки справді він приїздив? (Сл. Ум.). Чи-ж можна (чи можна- ж) таке казати? (Канівщ.). Чи-ж виходу нема? (Франко). Щось хотів сказати та й не зміг, а тільки, силкуючись, ледве-ледве промовив: «йо?» (Квітка). Страшенно здивував (хлопця), сказавши, що вміє пошити чоботи. - «Йо пошиєте?» - спитався дивуючись хлопець (Грінч.)]. Да -ли? -ли же? - (та) невже? та невже-ж? хіба-ж? та хіба-ж?, (только в ответе, диал.) але? [Невже-ж (хіба-ж) ви не чули? (Київщ.). Та невже-ж та Україна ще для мене не чужа? (Франко). «Піде заміж за нього!» - «Але?» (Липовеч.)].* * *диал. не`ужда \неужели ли? — [та] невже́?, та невже́ ж?, [та] хіба́ ж?
-
4 and
conj1) єднальний сполучник і, й, таyou and I — ви та я, ми з вами
two and two is four — два плюс два — чотири
we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго
2) протиставний сполучник а, та, алеI shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут
3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а5) в емфатичних зворотах все-таки, проте* * *I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a -
5 can
I1. n1) бідон; каністра2) бляшанка; бляшана банка (коробка)3) амер. банка консервів4) кухоль; жбан5) коробка для кіноплівки6) амер. урна; ящик для сміттяgarbage can — помийне відро; ящик для сміття; халупа
7) амер. в'язниця; холодна8) pl амер. телефонні навушники9) амер., розм. літак10) амер. нужник11) мор., розм. есмінець2. v1) консервувати (харчові продукти)2) розливати в бідони (в каністри)3) амер. посадити у в'язницю4) амер. звільнити (службовця)5) амер. припинитиcan it! — досить!, замовкни!
6) амер. записувати (на плівку)IIv (past could)1) могти, бути спроможним, мати можливість, умітиI will do all I can — я зроблю все, що зможу
2) могти, мати правоyou can go — ви вільні, можете йти
3) виражає сумнів, невпевненість, вагання, недовір'я* * *I v1) об'єктивну можливість могти, бути в змозі; уміння, здатність уміти, могти; ( моральне право) бути вправі, мати право, могти2) , aмep. прохання ( у питальних реченнях) можнає, дозволитеє; дозвіл (у стверджувальних, заперечних реченнях)3) припущення може бути, можливо; сумнів (у питальних, заперечних реченнях) чи може, чи можливоє, невжеє4)II [kʒn] nas can be — дуже, надзвичайно
1) бляшана коробка або банка; бляшанка2) aмep. консервна банка; банка; банка консервів3) бідон; каністра; кухоль; жбан; манірка4) оболонка; чохол; кожух; контейнер5) кiнo коробка для кіноплівки7) лійка8) aмep. урна, ящик для сміття9) дiaл. міра10) aмep.; cл. нужник, відхоже місце11) aмep.; cл. каталажка, в'язниця12) pl; aмep.; cл. телефонні навушники13) cл. унція марихуани14) aв.; жapг. літак15) мop.; жapг. ескадрений міноносець, есмінець16) каністраIII [kʒn] v1) консервувати ( харчові продукти)2) розливати в бідони, каністри3) aмep.; cл. посадити у в'язницю5) aмep.; cл. припинити, перестати6) записувати (на плівку, диск) -
6 dear
1. n1) дорогий, милий, любий, голубчик; дорога, мила, люба, голубонька; коханий; кохана2) душка, серденько3) краса, розкіш; диво2. adj1) дорогий, милий, любий2) вельмишановний3) люб'язний4) заповітний5) славний, чарівний6) дорогий, що дорого коштуєthat's too dear for me — мені це надто дорого, мені це не по кишені
3. adv1) дорого (тж перен.)2) ніжно, палко4. intвиражає симпатію, нетерпіння, подив, жальdear me!, oh dear! — боже мій!
* * *I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
7 indeed
adv1) справді, дійсно; правда2) та ну!, та що ви!very glad indeed — дуже, дуже радий
yes, indeed — ну, звичайно ж!
I may indeed be wrong — можливо, я й помиляюсь
a friend in need is a friend indeed — присл. друзі пізнаються в біді
* * *I [in'diːd] adv1) насправді, фактично2) ( підтвердження) справді, дійсно3) навіть4) ( посилення) безумовно, звичайноII [in'diːd]int та невже!, справді? (виражає інтерес, подив, сумнів, іронію) -
8 though
1. adv розм.все-таки, все ж, проте, однак, втім; незважаючи на (ніколи не ставиться на першому місці)2. conj1) хоч, хоча, все-таки, все ж, незважаючи наeven though they tried hard, they did not succeed — незважаючи на свої старання, вони нічого не добилися
2) навіть коли б, якби, хай биit is worth attempting, though we fail — варто спробувати, навіть коли б нам і не пощастило
as though — якби, начебто, нібито, немов, буцімто
* * *I advрозм. однак, проте, все-таки, незважаючи наyou never know though — він, маже бути, прийде, але /втім/ хто його знаєє
IIdid he though — є невже він зробив /сказав/ цеє
cj1) ("вето even though) хоча, незважаючи на; все-такиthough even though they tried hard, they did not succeed — незважаючи на свої старання, вони нічого не домоглися
he is better, though not entirely cured — йому краще, але він ще не зовсім одужав
2) icт. ( навіть) якбиeven though he were here he wouldn't help us — навіть якби він був тут, він би не допоміг нам
3) icт. нехай навітьas though — (як) якби, (як) нібито, немов, як би
it looks as though he's gone — схоже, що він пішов
-
9 dear
I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
10 будто
будто бы, как будто1) наче, неначе, мов, немов, буцім, ніби. Будто бы, как будто - наче-б то, мов-би то, немов, ніби-то, як-би, як;2) (разве?) хіба? невже?* * *1) союз, част. на́че, нена́че, мов, немо́в, ні́би, ні́бито; бу́цім, бу́цімто -
11 ну
междом. и част.1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].* * *1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймону и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]
2) (част.: неужели) нуда ну? — та невже́ [ж]?, та ну?
3) (част.: давай) ну, дава́й; ину крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти
-
12 ой ли
межд.ов, овва́, як би не так; ( неужели) невже́, та невже́, чи так, чи спра́вді -
13 another
1. adj1) другий, інший; ще одинto have another cup of coffee — випити ще (одну) чашку кави
2) подібний; інший такий же; ще один схожий3) відмінний, несхожий, інакший4) новий, другийanother day, another plan — що не день, то новий план
2. pron indef.1) ще один, інший; подібний2) другий, іншийI don't like this book, give me another one — мені не подобається ця книга, дайте мені іншу
(taken) one with another — разом (взятий), в середньому (взятий)
* * *I a1) інший, ще ( один); подібний; інший (такий же, як); ще один схожий2) інший; відмінний, несхожий; інший, новийII indef; pron1) інший; ще один; ще один, подібний2) інший, відмінний; інший ( в протиставленні до one) -
14 coo
-
15 could
past від can◊ could it be true? — невже це правда?
◊ could you tell me the right time? — чи не можете ви сказати мені, котра зараз година?
* * *he could do it if he wanted — він міг /міг би/ це зробити, якби захотів
3) з перфектним інфінітивом виражає нездійснену можливість у минулому; припущення зі значним ступенем непевності (у стверджувальних реченнях); великий сумнів (у питальних, заперечних реченнях)5) зі словами, що передають різні емоції, виражає бажання, схильність -
16 deuce
n1) двійка, два очка2) дьюс, рівний рахунок (у тенісі)3) чорт* * *I [djuːs] n1) двійка; два очка ( у картах)2) рівний рахунок 40: 40 (у тенісі; тж. deuce game)II [djuːs] nчорт, диявол, бісIII [djuːs]int хай йому біс!, чорт його бери!; після питальних слів who, what, why виражає невдоволення, роздратування що за чорт!, якого біса!; як емоц. заперечення як би не так!, чорта з два!; здивування ще чого!, скажіть на милість!, невже! -
17 gad
1. n1) вістря, гострий шип2) іст. спис3) тех. зубило; різець4) гірн. клин5) землемірна жердина, сажень6) стрекало◊ good gad! — о господи!, боже мій!
◊ by gad! — їй-богу!, авжеж!
◊ to be upon the gad — тинятися без діла
2. vвештатися, тинятися, швендяти (тж gad about, gad abroad, gad out)3. intо боже!, боже мій!; невже?, так!* * *I n1) = goad I2) вістря, гострий шип3) icт. спис4) icт. землемірна жердина5) icт. міра довжини6) тex. зубило, різець; гipн. клин ( для відбиття руди або вугілля); забурникII n III vтинятися, валандатисяIV n; іст. Vint icт. Бог мій! (виражає подив, гнів, жаль) -
18 garn
int розм.авжеж!, еге ж!, ух ти!, невже?* * *int прост. іди ти! (виражає подив, досаду) -
19 la
n муз.ля* * *I = fa la II n; муз.ля ( у сольмізації)III [lxː]int icт. ого!, невже! (виражає подив, часто з відтінком іронії) -
20 law
1. n1) законin law — законно, за законом
2) право; правознавство; юриспруденціяlaw of treaties — право, що регулює міжнародні договори
canon law — канонічне (церковне) право
3) професія юристаto follow (to go in for) the law — обрати професію юриста
to practise law — займатися адвокатською практикою; бути юристом
4) суд, судовий процесto take (to have) the law of smb. — притягти когось до суду
5) закон (природи, науковий)law of probability — мат. теорія імовірностей
6) правила (гри)7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні8) потуранняlaw school — юридична школа; юридичний факультет
to give (the) law to smb. — нав'язувати свою волю комусь
necessity knows no law — присл. нужда не знає закону
2. v1) звертатися до суду2) нав'язувати свою волю3. intневже?* * *[lxː]v2) дiaл., нав'язувати свою волю
См. также в других словарях:
невже — частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
невже — част. 1) Уживається як допоміжний засіб для оформлення питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір я і т. ін. 2) Уживається як еквівалент питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір я і т. ін … Український тлумачний словник
невже — (част. ужив. у питальному реченні, що виражає сумнів, здивування, недовіру тощо), хіба, чи ж, чи вже ж; справді (ужив. як самостійне речення) … Словник синонімів української мови
изали — невже … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
идже — невже … Лемківський Словничок
Mykola Horbal — Mykola Andriyovych Horbal (Ukrainian: Микола Андрійович Горбаль; born May 6, 1941) is a well known Ukrainian dissident, human right activists, member of parliament of Ukraine, poet, and member of the Ukrainian Helsinki Group Contents 1 Early life … Wikipedia
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Фліт (группа) — Флит Основная информация Жанр фолк рок, панк рок, inteligent punk, rock … Википедия